"Повідомлення Левада-центру про те, що за результатами січневого опитування рейтинг Володимира Путіна залишився на захмарно високих 80%+ виявилося настільки буденним для всіх, що мало хто прочитав прес-реліз до кінця. А даремно! Насправді, результати січневого опитування показують, що в країні під впливом кризи відбувається швидка зміна суспільних настроїв", — зазначає економіст.

"Частка росіян, які вважають, що країна йде в правильному напрямку скоротилася c 64% у червні минулого року (близько до максимально зареєстрованим влітку 2014 року 66%; до речі, зверніть увагу, нічого схожого на 80%-ве схвалення!) до 45% у січні, т. e. на 30 відсотків. І більше половини цього падіння припало на перший місяць поточного року. Одночасно в півтора рази (з 22% до 34%) зросла частка тих, хто вважає, що країна йде в глухий кут. Так швидко суспільні настрої погіршувалися тільки восени 2008-го, коли на країну обрушився глобальна криза. Насправді, ці дані говорять про те, що тільки зараз, через півтора року після початку економічного спаду росіяни починають усвідомлювати ті реальні труднощі, з якими стикається країна. З урахуванням того, що економічна криза не пройшов свого піку (або Росія ще не впала на дно) зближення числа "оптимістів" і "песимістів" в найближчі місяці нікого не повинно дивувати", — вважає Алексашенко.

"Якщо не брати в розрахунок "тефлоновий" рейтинг президента, яким довіряти немає жодних підстав, то рейтинг всіх інших елементів владної конструкції в січні прискореними темпами пішов вниз, і, о, жах! — у прем'єра Медведєва і губернаторів рейтинг схвалення виявився нижче, ніж в січні 2012 року, в розпал протестних виступів. Державній думі і Уряду в цілому ще є над чим працювати", т. e. у них рейтинги схвалення сьогодні вище, ніж чотири роки тому, але, підозрюю, що така ситуація триватиме досить довго", — прогнозує економіст.

"З усього сказаного висновок напрошується дуже простий: холодильник бере своє, хай і в п'ятому раунді, але починає перемагати телевізор. 10%-ве падіння рівня життя населення в минулому році зіграло свою роль у зміні суспільного настрою, у зміні ставлення населення до влади. Синхронне падіння рівня схвалення всіх прем'єра, уряду, губернаторів і Держдуми говорить про те, що розмови o зовнішні чинники кризи і o намітилися поліпшень в економіці не можуть обдурити довірливого російського громадянина. Ті зміни, які він бачить на полицях магазинів, переважають оптимістичні рапорти чиновників. А ті жертви, на які йому доводиться йти, відмовляючи собі багато в чому звичному, починають переважувати чадний патріотизм, щільним хмарою окутав Росію в березні 2014 року", — пише Алексашенко.

"На місці кремлівських мешканців я б не став себе тішити тим, що президентський рейтинг непорушний, як скеля, — зрештою, в цьому вересні президентських виборів в країні не передбачено (на відміну від парламентських). Йти чи не йти на вибори у березні 2018-го року, Володимиру Путіну належить вирішувати в жовтні наступного року. А з підручника історії добре відомо, що жовтень 17-го — період для Росії непростий. І які тоді будуть панувати суспільні настрої сьогодні гадати важко", — підсумовує економіст.

Джерело: bestlviv.at.ua mebel.ucoz.co.uk